Шановні українці!
Щиросердечно вітаємо Вас зі святом Днем Пам`яті та Примирення -
Днем перемоги над нацизмом у Другій Світовій Війні.
Ми пам’ятаємо про тих, хто, не шкодуючи власного життя, захищав рідну землю, наше сьогодення.
Прийміть найтепліші побажання міцного здоров’я, затишку та благополуччя.
Мирного неба Вам та Вашим близьким!
Закон України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 - 1945 роки " (реєстр. N 315-VIII від 09.04.2015 р.)
Відповідно до Конституції України, зокрема статті 11, яка зобов’язує державу сприяти консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, спираючись на резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 22 листопада 2004 року № A/RES/59/26 та від 2 березня 2010 року № A/RES/64/257, прагнучи розвивати та зміцнювати незалежну, демократичну, правову державу, усвідомлюючи, що Друга світова війна 1939-1945 років, що розпочалася внаслідок домовленостей націонал-соціалістичного (нацистського) режиму Німеччини та комуністичного тоталітарного режиму СРСР, стала найбільшою трагедією людства у XX столітті, зважаючи на те, що під час Другої світової війни 1939-1945 років націонал-соціалістичним (нацистським) та комуністичним тоталітарним режимами на території України було вчинено численні злочини проти людства та людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого Україні та Українському народові було завдано величезних втрат, відзначаючи всесвітньо-історичне значення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років, віддаючи данину пам’яті всім жертвам Другої світової війни 1939-1945 років та зважаючи на необхідність постійного піклування про ветеранів війни, учасників визвольного руху та жертв нацизму, з метою збереження пам’яті про перемогу над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років Верховна Рада України приймає цей Закон. Стаття 1. Увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. 1939-1945 років/1. Шанобливе ставлення до пам’яті про перемогу над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років, про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху та жертв нацизму є священним обов’язком держави та громадян України... читати далі >>>
(джерело:сайт "Законодавство України. Верховна Рада України")
22 листопада 2004 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 8 і 9 травня днями пам’яті і примирення і, визнаючи, що держави-члени можуть мати свої дні перемоги, звільнення та святкування, запропонувала всім державам-членам, організаціям системи Організації Об’єднаних Націй, неурядовим організаціям і приватним особам щорічно відповідним чином відзначати один з цих днів або обидва ці дні як данину пам’яті всім жертвам другої світової війни. Ми пишаємося тим, що народи наших країн внесли вирішальний внесок у досягнення перемоги і спасіння людства від нацистського поневолення. Віддаємо належне тій величезній ролі, яку відіграли у розгромі фашизму всі держави антигітлерівської коаліції. Багато десятків мільйонів людей віддали свої життя в ім’я досягнення Перемоги... читати далі >>>
(джерело: сайт "Ділова мова")
День па́м'яті та прими́рення (па́м'яті жертв Другої світової війни, та примирення між країнами-учасниками Другої світової війни) — пам'ятний день в Україні, який відзначають 8 травня, в річницю капітуляції нацистської Німеччини (цю подію прийнято розглядати як символ перемоги над нацизмом). Відповідно до Указу Президента України, підписаного 2015 року, метою відзначення є «гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та висловлення поваги всім борцям проти нацизму». Історія: 8 травня 1945 Антигітлерівська коаліція офіційно прийняла «Акт про беззастережну капітуляцію» Збройних сил Нацистської Німеччини, підписаний начальником Оперативного штабу ОКВ генерал-полковником Альфредом Йодлем за дорученням Президента Німеччини Карла Деніца. Акт був підписаний іще 7 травня в Реймсі (Франція), однак ратифікований наступного дня в Берліні. З цієї нагоди 8 травня 1945 року в багатьох містах Європи та США було проведено велелюдні святкування. Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 22 листопада 2004 року, приуроченою до 60-ї річниці закінчення Другої світової війни в Європі, проголошені присвячені пам'яті жертв цієї війни Дні пам'яті та примирення, що відзначаються 8 та 9 травня. 2015 року вперше в історії України офіційні заходи з нагоди завершення Другої світової війни в Європі та перемоги над нацизмом проходили два дні — 8 й 9 травня. Планувалося, що й надалі в Україні вшанування загиблих розпочинатиметься 8 травня — разом з Європою та світом, і продовжуватиметься традиційно 9 травня... читати далі >>>
(джерело: Вікіпедія)
8 травня 1945 року набув чинності Акт про капітуляцію Німеччини. Ця дата дає можливість оцінити внесок Українського народу в перебіг і завершення Другої світової війни, підсумувати її масштабні спустошливі наслідки для України, а також винести життєво важливі уроки для нашої держави сьогодні. Від 1 вересня 1939 року, коли нападом нацистської Німеччини на Польщу і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших міст війна розпочалася для України, 120 тисяч українців брали участь у двобої з вермахтом у складі Війська Польського. Сотні тисяч українців взяли участь у вторгненні на територію Другої Речі Посполитої у складі Червоної Армії, в запеклих битвах у Фінляндії та в захопленні Бессарабії і Північної Буковини. Українці Волині, Галичини, Західного Полісся, Північної Буковини і Бессарабії в перші роки війни на власному досвіді відчули прискорені заходи радянізації, які обернулися десятками тисяч розстріляних, сотнями тисяч депортованих і арештованих. З червня 1941 року після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. У складі військ Південно-Західного фронту українці становили до 50 % бійців. Загальна кількість осіб, мобілізованих за роки війни з України до радянських Збройних сил перевищує 6 мільйонів бійців. Кожний другий з них загинув, а кожний другий з тих, хто залишився живим, став інвалідом... читати далі >>>
(джерело: сайт "Український Інститут Національної Пам`яті ")
Війна завжди починається раптово, хоча через покоління для істориків вона видаватиметься неминучою. У 1941 році почалася найстрашніша, найближча, найкривавіша - Велика Вітчизняна. Кажуть, без величезних втрат, нацистів було не зупинити ... У Берлінській операції, в 1945 році, було залучено понад 2,5 мільйонів солдатів і офіцерів, 6250 танків і самохідних гармат, 7500 літаків. Втрати виявилися величезними: за добу Червона Армія втрачала, за офіційними даними, понад 15 тисяч солдатів і офіцерів. Усього радянські війська в Берлінській операції втратили 352 тисячі чоловік, у тому числі 78 тисяч чоловік загиблими. В ході операції широко використовувалися танки в місті. В подібних умовах вони не могли застосувати широкий маневр і ставали зручною мішенню для протитанкових засобів німців. Це також призвело до великих втрат: за два тижні боїв Червона Армія втратила третину танків і САУ, які брали участь у Берлінській операції, що склало 1997 одиниць... читати далі >>>
(джерело: сайт "Ділова мова")
День Перемо́ги (рос. День Победы) — державне свято СРСР, а пізніше деяких країн, що були окуповані колишнім СРСР. У СРСР відзначалось щорічно 9 травня з формулюванням "на згадку про переможне завершення «Великої Вітчизняної війни радянського народу проти німецько-фашистських загарбників». Встановлене указом президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1945 року (ще до підписання) як день «всенародного торжества». Дата пов'язана з прийняттям капітуляції Німеччини у війні в радянській зоні окупації в передмісті Берліна Карлсхорсті за московським часом. 1948 року, враховуючи наслідки війни, зокрема наявність на той момент величезної кількості інвалідів, свято було скасоване. Відновлене 1965 року зі статусом державного свята й неробочого дня. Від того часу супроводжувалося урочистостями: військовими парадами Радянської армії та демонстрацією на Красній площі в Москві. Також відзначалося у деяких країнах Варшавського договору. Від 1991 року, після розвалу СРСР, відзначається на державному рівні в низці пострадянських країн — Росії, Білорусі, Казахстані тощо. В Україні офіційно не відзначається з 2016 року. Замість нього було запроваджене державне свято День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Дата також не відзначається у країнах Балтії — Латвії, Естонії, та Литві... читати далі >>>
(джерело: Вікіпедія)
1939: 23 серпня – укладення між СРСР та нацистською Німеччиною договору про ненапад, що ввійшов в історію як пакт Молотова-Ріббентропа. Таємні протоколи до нього розділяли Центрально-Східну Європу між Гітлером і Сталіним і фактично відкрили шлюзи для Другої світової війни. 1 вересня – напад ІІІ Райху на Польщу, початок Другої світової війни. У лавах Війська Польського воюють 110-120 тис. українців. Бомбардувань зазнає Львів та інші західноукраїнські міста. Початок Другої світової війни для українців. 17 вересня – напад СРСР на Польщу. За цей час Вермахт в боях з Військом польським встиг просунутись до Бреста і Львова. Радянський нарком закордонних справ В’ячеслав Молотов вручив послу Польщі в Москві ноту, де стверджувалося, що «…польська держава та її уряд фактично перестали існувати». Також у ноті зазначалося, що «радянський уряд віддав розпорядження головному командуванню Червоної армії надати наказ військам перейти кордон і взяти під свій захист життя і майно Західної України й Західної Білорусі». Війська Українського фронту під командуванням маршала Семена Тимошенка просувалися назустріч Вермахту, майже не зустрічаючи організованого опору польських військ. 22 вересня – спільний парад радянських і німецьких військ Семена Кривошеїна та Гейнца Гудеріана у Бресті, Білорусь. 28 вересня – укладення Договору про дружбу і кордони між СРСР та ІІІ Райхом, перерозподіл сфер впливу на окупованих землях міжвоєнної Польщі... читати далі >>>
(джерело: сайт "Великобелозерська Районна Адміністрація")
Друга світова війна - рубіжна й найжорстокіша подія в історії сучасного світу. В неї було втягнуто 67 держав, 80 % населення земної кулі і тривала довгих б років. Вогняний смерч пронісся над величезними територіями Європи, Азії й Африки, охопив простори всіх океанів. У цій війні загинуло близько 60 млн осіб, не говорячи вже про поранених і тих, хто безвісти пропав. Лихо й страждання, які пережили люди, незмірні. Уже більше ніж півстоліття відділяє нас із того часу, коли людство відсвяткувало велику перемогу над фашизмом і мілітаризмом. За ці роки світова історіографія Другої світової війни нагромадила багато тисяч книг, статей, документальних публікацій, мемуарів. Віддаючи належне багатьом із цих праць, слід підкреслити, що в сучасних умовах все-таки виникає бажання, навіть необхідність, дещо по-новому підійти до висвітлення окремих подій передісторії й історії Другої світової війни, її підсумків, наслідків і уроків. Це пов'язано, по-перше, з відкриттям нових архівів, і, по-друге, із необхідністю відмовитись від ідеологічних нашарувань, штампів і стереотипів, які нагромадились як у вітчизняній, так і в зарубіжній історіографії. З іншого боку, ще не припинилися спроби відкинути загальновизнані істини або ж викривити історичну правду зокрема, про Велику Вітчизняну війну - складову Другої світової війни... читати далі >>>
(джерело: сайт "Навчальні матеріали онлайн")
Від дніпровського Правобережжя до Відня, Праги та Берліну проліг бойовий шлях фронтів, які увійшли в історію під назвою "Українські". У лавах Червоної Армії воювало 6 млн українців. І вони звільнили Європу та світ від нацистської чуми. З 20 жовтня 1943 року Воронезький, Степовий, Південно-Західний і Південний фронти були перейменовані відповідно в 1-й, 2-й, 3-й та 4-й Українські фронти. Від дніпровського Правобережжя до Відня, Праги та Берліну проліг бойовий шлях фронтів, які увійшли в історію, гордо іменуючись Українські... читати далі >>>
(джерело: газета "Українська правда, Історична правда" від 09.05.2014)
В 1943 р. німецький напад виснажився, бої під Сталінградом вимотали обидві сторони. Зразу ж після перемоги під Курськом радянське командування розпочало контрнаступ, головне завдання якого полягало у відвоюванні Лівобережної України. Масовий удар радянських військ проти окупантів в Україні здійснили 40% піхотинців Червоної армії та 80 тис. танків. За даними західних істориків, Червона армія мала потрійну перевагу в загальній чисельності людей і - завдяки американським поставкам - майже п'ятикратну перевагу в техніці. Проте радянські джерела стверджують, що чисельна перевага була менш ніж двократною і що своїм успіхом контрнаступ завдячує скоріше звитязі та вмінню воїнів, ніж їхній переважаючій кількості. В усякому разі, на відміну від блискавичної війни 1941 р., що дала змогу німцям за якихось чотири місяці захопити Україну, радянський "бульдозер" безупинно повз, захоплюючи одну область за іншою й виснажуючи противника методичними ударами. Трохи менше ніж за рік він відвоював Україну. Протягом кінця літа й осені 1943 р. радянські війська під командуванням Івана Конєва, Миколи Ватутіна та Родіона Малиновського зайняли Лівобережжя і Донбас. 23 серпня в результаті запеклих боїв німці вдруге й востаннє втратили Харків. У вересні-жовтні Червона армія прорвала могутню лінію німецької оборони на Дніпрі, й 6 листопада Ватутін вступив до Києва... читати далі >>>
(джерело: сайт : "Історія України")
2 вересня світ відзначає завершення Другої світової війни. Саме 2 вересня 1945 року на борту американського лінкора «Міссурі» командувач Британським Тихоокеанським флотом адмірал Брюс Фрезер підписав Акт про капітуляцію Японії. Нагадаю, фінальні битви Другої світової війни на Європейському континенті, а також капітуляція Німеччини відносно Західного альянсу та Радянського Союзу відбулися в кінці квітня — на початку травня 1945 року. Далі Пропонуємо вам основну хронологію перебігу подій закінчення Другої світової війни. Німеччина залишає Фінляндію. 25 квітня 1945 року Фінська армія відтіснила залишки німецьких військ з території Фінляндії, на територію Норвегії. Смерть Муссоліні 27 квітня 1945 року коли війська союзників ввійшли в Мілан, італійського диктатора Беніто Муссоліні схопили італійські партизани. Він спробував втекти до Швеції та пристав до Німецького протиповітряного батальйону. 28 Квітня Муссоліні був вбитий в італійському місті Джуйліно; інші фашисти, котрих спіймали разом з ним, були депортовані до італійського міста Донг і вбиті там. Їхні тіла привезли у Мілан та виставили на всенародний показ на одній з головних площ міста. 29 Квітня міністром оборони в уряді Муссоліні Рудольфо Граціані в місті Казерта капітулював від імені всіх італійських військ... читати далі >>>
(джерело: сайт "АрміяFm")
День Перемоги традиційно відзначають не тільки пострадянському просторі, але і в країнах антигітлерівської коаліції, і не тільки в них. Правда, так історично склалося, що в різних країнах перемогу над фашизмом святкують в різні дні і в кожній країні, безумовно, є своя специфіка. Німеччина: Німеччина була основним противником союзних військ у Другій світовій війні. У сучасній Німеччині 8 травня називають Днем визволення (Tag der Befreiung). Жодних офіційних урочистостей цього дня не проводять, проте в Берліні відбувається покладання вінків до пам 'ятників радянським воїнам у Трептов-парку і в парку Тіргартен. 8 і 9 травня в Берліні проходять мітинги і ходи на честь перемоги над фашизмом. У парках біля Рейхстагу в ці дні збираються люди і співають пісні воєнних років. Великобританія: У Великобританії День Перемоги не входить до переліку офіційних свят країни. Однак це не означає відсутність урочистих заходів. Щороку 8 травня відбувається покладання вінків до кенотафу на вулиці Вайтхолл. Там же збираються ветерани, політики, громадські діячі і прості громадяни країни. 9 травня у Великобританії для радянських і британських ветеранів традиційно влаштовується прийом і концерт на крейсері-музеї "Белфаст". 70-річчя великої перемоги у Великобританії відзначали з 8 по 10 травня. 8 травня офіційно оголошено Днем Пам 'яті. 9 травня - Днем Святкування. Лідер Палати громад Вілльям Хейг заявив, що в ці дні британці повинні вшанувати пам 'ять всіх тих, хто бився на цій війні і зробив свій внесок у Перемогу по всій Європі. У зв' язку з ювілеєм у Великобританії пройде кілька заходів. Так, 8 травня о 15:00 була оголошена хвилина мовчання. У 1945 саме в цей час Вінстон Черчилль оголосив про перемогу союзних сил над Нацисткою Німеччиною... читати далі >>>
(джерело: сайт "Publish Україна")