Рідні наші ветерани, з почуттям глибокої вдячності ми вітаємо вас із Днем Перемоги! Наша щира вдячність і низький уклін вам за мирне небо, щасливі посмішки дітей, за нашу Батьківщину. Ваш героїзм, рішучість і непохитну відданість ми будемо пам’ятати вічно. Здоров’я і довгих років життя вам. Ми пишаємося вами! 
Зі святом!!!


Указ Президента України №85/2018 "Про відзначення у 2018 році Дня пам’яті та примирення і 73-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні"

З метою належного відзначення у 2018 році Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, вшанування подвигу звитяжців старшого покоління, увічнення пам’яті жертв війни, а також консолідації суспільства та утвердження ідеалів миру постановляю: 1. Кабінету Міністрів України: 1) утворити у місячний строк Організаційний комітет із підготовки та проведення у 2018 році заходів із відзначення Дня пам’яті та примирення і 73-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (далі - Організаційний комітет), залучивши до його складу представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, територіальних громад, громадських об’єднань ветеранів війни, учасників українського визвольного руху часів Другої світової війни, жертв нацистських переслідувань; 2) розробити на основі пропозицій Організаційного комітету, затвердити і забезпечити виконання плану заходів із підготовки та відзначення у 2018 році Дня пам’яті та примирення і 73-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, передбачивши, зокрема... читати далі >>>
(джерело: Офіційне інтернет представництво президента України)

День пам’яті та примирення в Україні


Такі людські амбіції, які зав’язуються на культі окремої людської особистості і зарозумілість, зведена на рівень державної політики: відверта брехня, підступність і бажання збагачення, а за рахунок ближнього свого сусіда, приводять зрештою до розв’язування будь-якої війни. Вони не зникнуть самі по собі. На рівні простої людини, для того, щоб побудувати навіть саме звичайне житло чи народити і поставити на ноги дитину, ми змушені вкладати масу сил, коштів і часу. Навпаки, щоб в нетерпимості до ближнього зруйнувати все це, достатньо однієї миті і вкрай не хитрої, дешевої пекельної машини. Терпіння і відсутність такого координально впливають на наше життя. Терпіння - це одна з чеснот, даних нам Богом, щоб навчитися прощати, знаходити порозуміння і примирення між собою. Не маючи терпіння між собою, не можемо мати миру один з одним, ми воюємо, знищуючи насамперед самих себе. Чергове нетерпіння - зведене в площину практичної ненависті - Друга світова війна, одними з передумов до якої з’явилися політична ідея «арійського світу», роздування міфів про утиск німецькомовного населення в пресі, радісні вигуки «Гітлер - введи війська» і анексія Німеччиною Судетської області, що належала Чехословаччині, розпочалася 1-го вересня 1939-го року. Вона охопила всю земну кулю і тривала до 2-го вересня 1945-го року, забрала і скалічила десятки мільйонів життів, принесла наймасштабнішу розруху і горе... читати далі >>>

(джерело: сайт "Ділова мова")

День перемоги над нацизмом у
Другій світовій війні

День перемо́ги над наци́змом у Дру́гій світові́й війні́ або День перемо́ги — державне свято та вихідний день в Україні, відзначатиметься 9 травня, починаючи із 2016 року. Свято прийшло на заміну радянському святу «День Перемоги», яке відзначали в СРСР, а потім в Україні до 2015 року включно. «День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні» встановлено як державне свято внаслідок ухвалення 9 квітня 2015 рокуВерховною Радою України проекту закону № 2539 «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 — 1945 років» в рамках голосування за пакет законів про декомунізацію. Ухвалений пакет законів про декомунізацію скасовує Закон України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років». Завдяки змінам у законодавстві в новому святі не передбачили використання радянської символіки... читати далі >>>
(джерело: Вікіпедія)

Друга світова війна (1939–1945)

Наприкінці серпня 1939 р. міністр закордонних справ Німеччини Й. Ріббентроп і народний комісар закордонних справ СРСР В. Молотов підписали у Москві договір про ненапад та секретний протокол до нього, відмий під назвою пакт Молотова-Ріббентропа. У таємному протоколі Третій Рейх та СРСР поділили між собою сфери впливу в Центрально-Східній Європі. 1 вересня 1939 р. німецькі війська розпочали напад на Польщу. У відповідь на агресію Німеччини 4 вересня 1939 р. Великобританія та Франція оголосили їй війну. 17 вересня 1939 р. відповідно до укладеного пакту з Німеччиною Радянський Союз розпочав вторгнення на територію Польщі зі сходу, зайнявши Західну Україну та Білорусь. Ці події стали початком Другої світової війни. Новий радянсько-німецький договір від 28 вересня 1939 р., підписаний у Москві, закріпив кордони між СРСР та Німеччиною вздовж річок Сян і Буг... читати далі >>>

(джерело: сайт "Територія Терору")

Від Дніпра до Ельби. Чотири Українські фронти

Від дніпровського Правобережжя до Відня, Праги та Берліну проліг бойовий шлях фронтів, які увійшли в історію під назвою "Українські". У лавах Червоної Армії воювало 6 млн українців. І вони звільнили Європу та світ від нацистської чуми. З 20 жовтня 1943 року Воронезький, Степовий, Південно-Західний і Південний фронти були перейменовані відповідно в 1-й, 2-й, 3-й та 4-й Українські фронти. Від дніпровського Правобережжя до Відня, Праги та Берліну проліг бойовий шлях фронтів, які увійшли в історію, гордо іменуючись Українські... читати далі >>>


(джерело: газета "Українська правда, Історична правда" від 09.05.2014)

Українська Друга світова (в кольорі)

В українських реаліях не так просто визначити навіть чіткі хронологічні рамки війни. Адже перші бойові дії, які умовно можна зарахувати до Другої світової, тут почалися не у вересні, а в березні 1939 року. Тоді вояки Карпатської Січі дали бій угорській армії, що наступала на новостворену Карпатоукраїнську дер­жаву. Останні ж постріли українських підпільників відлунали в середині 1950-х років. Можуть заперечити, що ці конфлікти не були безпосередньо пов’язані з війною. Але справа в тому, що в рамках Другої світової в Україні велася не одна, а кілька воєн, ареною для яких були наші землі. Це німецько-польська війна 1939—1945 рр. — спочатку відкрита фронтова, а після падіння Польщі — підпільна; німецько-радянська 1941—1945 рр., теж відкрита, підпільна, потім знову відкрита фронтова... читати далі >>>

(джерело: газета Zn, ua)

Друга світова війна для України: нове осмислення

До останнього часу історики переважно сперечалися щодо втрат України, територією якої війна у 1941-1945 роках пройшлася із заходу на схід та зі сходу на захід. Дехто почав додавати до цих втрат і події, що відбувалися на заході країни від 1939. Інші ще додавали і голод повоєнних років. Проте в Києві майже не викликало суперечок твердження, що Україна у цій війні понесла чи не найбільше жертв як серед військових, так і цивільних. Керівник Центру історичної політології Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. Кураса НАНУ Юрій Шаповал наводить статистику: "Друга світова війна у всьому світі забрала життя 50 мільйонів людей. Сталін казав, що жертвами війни (у СРСР. - Ред.) були 7 мільйонів. Хрущов озвучив цифру у 20 мільйонів, і вона на довгий час стала канонічною для СРСР. Нею ж послуговувалися у "брежнєвську епоху". У "горбачовську перебудову" втрати визначили у 27 мільйонів. У добу Єльцина цю цифру зрізали на 400 тисяч... читати далі >>>

(джерело: сайт "ВВС Україна")




Головні міфи і правда про Другу світову війну

1. Початок війни: За радянських часів, подекуди і сьогодні, в підручниках Другу світову називали "Великою вітчизняною", що розпочалася 22 червня 1941 року з "віроломного вторгнення" німецьких військ на територію СРСР. Насправді Друга світова війна – саме так її називають у всьому світі – почалася 1 вересня 1939-го з нападу армії Третього Рейху на Польщу. Потім – 17 вересня на цю ж країну напав СРСР. Це стало наслідком відомого пакту Молотова-Ріббентропа, що був підписаний у 1939 році. Пакт гарантував нейтралітет Радянського Союзу в конфлікті Третього Рейху з Польщею та країнами Заходу та надавав можливість повернення в СРСР територій, втрачених Росією після Першої світової війни. Таємним протоколом визначалися сфери взаємних інтересів обох держав у Східній Європі та поділ Польщі. 2. Радянський народ в єдиному пориві боронив Вітчизну. Радянська пропаганда послідовно проводила лінію про патріотизм, хоробрість, безстрашність і неймовірний героїзм радянських людей, які, як один, йшли на бій за свою Вітчизну. В дійсності такого масового патріотизму, особливо, на початку війни, не було... читати далі >>>

(джерело: сайт "канал 24")